1. Що таке перфорований квартал? Які переваги має така організація житлової забудови?
2. Чим відрізняється радянське (ранньо-модерністське) значення поняття «квартал» від сучасного. Опишіть характерні риси обох типів кварталів
3. Яка різниця між поняттями пов’язаності (connectivity) та проникності (permeability) вуличної мережі? Проілюструйте схемами. Який із параметрів має бути вищим за інший безпосередньо у житловому середовищі?
4. Від яких параметрів міської забудови найбільше залежать ймовірність пішохідного руху, використання громадського транспорту? Яка роль у цьому розміру кварталу? Як має співвідноситися пов’язаність і проникність пішохідної мережі з автомобільною?
5. В чому полягає концепція «Захисних просторів» (Defensive Spaces) Оскара Ньюмана?
6. Послідовно вкажіть, які заходи на містобудівному рівні, на рівні житлової групи, будинку, предметного дизайну, менеджменту житлового середовища дозволяють зробити його безпечнішим (Design Out Crime, Crime Prevention Through Environmental Design)
7. Проілюструйте діаграмою, в чому полягає розвиток міст за концепцією TOD (Transit Oriented Development), іншою діаграмою розкрийте основні принципи проектування окремого TOD
8. Опишіть основні проблеми «радянського» (ранньо-модерністичного) формування житлового середовища з точки зору безпеки?
9. Що характерно «Західному» житловому будівництву, коли мова йде про стан помешкань на момент «здачі будинку в експлуатацію»? Чим зумовлюються такі рішення?
10. В чому полягає характерна «тридільність» фасадів міських житлових будинків? Чим вона зумовлена? Де тридільність виражена чіткіше: в щільних центрах концентрації функцій чи в «передмістях», на окраїнах?
11. Зобразіть графічно і коротко опишіть що зараз характерно у вирішенні фасадів міських житлових будинків у «Західній» практиці?
12. У формі таблиці порівняйте характерні ознаки неформальних міських поселень (нетрі, фавели) і планованих соціальних поселень (для поселення постраждалих у стихійних лихах, біженців, зрештою, для переселення людей з нетрів).
13. Які архітектурні «втручання» у неформальні поселення (нетрі, фавели) спрямовані на покращення життя в них показали себе останнім часом як найбільш ефективні?
14. Перелічіть і проілюструйте планом з виносками основні тенденції у розплануванні помешкань (квартир) у міському житлі
15. Які розпланувальні засоби дають змогу досягнути відчуття просторості навіть у компактних помешканнях (квартирах)
16. Зобразіть за допомогою діаграм і коротко опишіть найбільш поширені зараз у «західному2 світі прийоми інтенсифікації міського (зокрема – житлового) середовища.
17. Чому у 70-х «провалилися» перші проекти, що пропонували альтернативу нудним модерністським соціальним житловим комплексам?
18. Перелічіть причини поширеності у сучасній практиці проектування міського житла дво- (багатошарових) фасадів. Які завдання (проблеми) вони вирішують?
19. Що таке «щільно упакований функціоналізм» (tight-fit functionalism)? Проілюструйте прикладами відмінність такого підходу від того що йому передував, наприклад наприкінці 19-початку20-го століть. (традиційного розпланування).
20. Яка різниця між функціонально-обумовленим і нейтральним фасадом? Який зв’язок цих понять із поширенням багатошарового фасаду?
21. Опишіть, як доречно влаштовувати безпосереднє житлове середовище з точки зору потреб дітей (і їх ігор) та підлітків?
22. Як зазвичай організовано процес проектування і забудови / ревіталізації великих міських територій у «Західному» світі? Які переваги такого підходу?
23. Яких форм найчастіше набуває в «західному» світі суміщення (і зближення) місць праці і проживання в житловому середовищі (homeworking). Як це впливає на містобудування і архітектуру будівель?
24. Як еволюціонувало уявлення про соціальне житло (від епохи фордистської економіки до сьогодні), як ця еволюція відобразилася на архітектурі житлового середовища різних років? Яка роль понять “інклюзивного зонінгу” (inclusive zoning) та “flexicurity” у сучасному підході до соціального забезпечення, зокрема – житлом.
25. Перелічіть основні аспекти у проектуванні житлових будинків, від яких залежить якість міського простору. Проілюструйте схемами.
26. Які засоби «коригування» масштабу фасадів житлових будинків Вам відомі?
27. Чому існують концепції за якими не варто повністю віддавати ринкові регулювання першого заселення нових житлових комплексів?
28. Опишіть, що на вашу думку варто, а чого не варто робити, проектуючи фасади нових житлових будинків у сформованому міському середовищі? (Іншими словами – як вписувати нову споруду у контекст). Які переваги підтримки і посилення характеру існуючого середовища (духу місця)?
29. Опишіть, які категорії міських просторів і житлових об’єктів фактично відсутні у Українській практиці нового житлового будівництва? Які негативні наслідки цього?
30. Зобразіть діаграмами широку типологію міських помешкань. По можливості – у формі таблиці, структуруючи за спільними ознаками.
