Про наміри збудувати канатні дороги у Львові

Трохи суб'єктивних думок після відвідин сьогоднішньої зустрічі з Міхаелем Допельмауером у Центрі Міської Історії

Спершу буде короткий опис самої зустрічі, виділений курсивом. Далі - мої роздуми, щодо почутого.

Якщо стисло переказувати зміст зустрічі, я б виділив такі тези:

1. У своїй презентації представники компанії Dopplemayr переконливо розкрили позитивні сторони канатної дороги (доріг) як потенційної складової транспортної інфраструктури міста. Так виглядає, що пропускна здатність, безпечність, рівень експлуатаційних витрат і інші показники, важливі для транспортної інфраструктури - справді на висоті.

2. Топ-менеджмент міста в особі Юліана Чаплінського задекларував три основних аргументи на користь доречності реалізації подібного проекту у Львові:

а. Можливість залучення нових туристів та створення підстав для повернення у Львів туристів, що уже відвідували наше місто (нова атракція). Насамперед, в цьому, останньому аспекті йшлося про українських (внутрішніх) туристів.

б. Забезпечення швидкого і ефективного транспортного сполучення району Підзамче з центральною частиною міста.

в. Забезпечення можливості відвідин досі недоступних локацій, насамперед - оглядового майданчику на Високому Замку маломобільним мешканцям міста.

3. Обговорювалося два потенційних маршрути:

а. На Високий Замок і Підзамче (звідки саме - не уточнювалося). Тут в.о. головного архітектора посилався на запит від громади Підзамче та від організацій, що репрезентують інтереси маломобільних городян.

б. Від монументу Бойової Слави Радянських Збройних Сил на Стрийській на Цитадель і далі до перехрестя вулиць Коперника - Стефаника. В цьому випадку йшлося про ідею, запропоновану одним із учасників під час воркшопу з ревіталізації Парку Культури імені Богдана Хмельницького, що відбувався нещодавно.

П. Юліан чітко наголосив, що жодних попередніх проектів і чітких маршрутів ще немає, що мова іде лише про гіпотези, концепти, в яких міська управа бачить здорове зерно.

4. В.о. головного архітектора також висловив основні побоювання, щодо проблем, з якими може зіткнутися  реалізація подібного проекту у Львові:

а. Проблеми із законодавством: насамперед - містобудівним, пам'яткоохоронним та земельним, норми і вимоги якого можуть стати на перешкоді або дуже утруднити процес реалізації.

б. Несприйняття і спротив зі сторони городян чи їх частини, насамперед - з мотивів того, що подібний інфраструктурний об'єкт може зіпсувати силует і "дух" Львова як історичного міста, міста світової спадщини ЮНЕСКО. Інші можливі причини, мовляв "не на часі", "є пріоритетніші завдання" так виразно не артикулювалися.

5. З важливих деталей, які озвучувалися під час розмови я б виділив ще такі:

а. Є успішні приклади, коли один і той же маршрут рухається у "туристичний" час повільніше, даючи нагоду вдосталь насолодитися краєвидом а у "години пік" - з максимальною швидкістю для ефективного транспортування пасажирів.

б. Обмеження можливостей канатної дороги - до 5 км. довжини, до 5 зупинок (не уточнювалося, чи мова - про проміжні, чи включно з кінцевими станціями) та до 5000 пасажирів на годину

в. Дизайн (архітектура) кінцевих та проміжних станцій та опор дороги може бути майже довільним (Виробник лише вимагає. щоб ці об'єкти виразно читалися як станції канатної дороги а не, скажімо, нагадували церкви чи супермаркети). Відтак, він може бути предметом проведення конкурсів на краще рішення, тощо..

г. Є успішний приклад реалізації подібної дороги в місті Світової Спадщини ЮНЕСКО - у місті Кобленц у Німеччині. Де, попри початковий спротив, канатна дорога через річку стала дуже популярною і затребуваною і де Юнеско уже двічі відтерміновувало її демонтаж.

д. Компанія Dopplemayr реалізуала подібні міські проекти не лише в дуже заможних містах. Насправді першопроходцями тут стали міста Південної Америки, багатьом із яких притаманний дуже складний рельєф місцевості.

е. Представники компанії висловили припущення, що найдоречнішими для Львова будуть компактні вагонетки місткістю 10-14 пасажирів.

є. Орієнтовної вартості реалізації подібного проекту озвучено не було, але нижче позначки у 10 млн. євро регіональний менеджер у своїх припущеннях не опускався. Не відомо, чи тут йшлося про повну вартість проекту, чи лише про продукцію і послуги компанії.

ж. Озвучено, що при роботі Електронного квитка можна буде адекватно диференціювати вартість користування канатною дорогою туристами і мешканцями міста, частина яких, ймовірно, хотітиме корисуватися нею як основним видом транспорту кілька разів на день. Про собівартість одного проїзду, однак, також не йшлося. 

З зустрічі я вийшов з двоякими відчуттями.

З одного боку, я б хотів бачити у Львові такий ефективний вид транспорту, який, окрім усього іншого, є одним із кращих зразків промислового дизайну та технологічних досягнень. Вірю, що контраст із таким виразно сучасним інженерним об'єктом лише проявить якості історичної спадщини (якщо все зробити зі смаком, зісно). Припускаю, однак, що і занедбаність того спадку також ще виразніше проявиться при такому контрастові. Але за додаткові гроші додаткових туристів можна її потроху усувати, думаю.  

З іншого боку, насторожило, що запрошено конкретну фірму, хоч, на моє переконання, виконавець мав би обиратися на тендерній основі. Бачити п. Допельмауера у Львові на такій ранній стадії обговорення цього наміру видалося трохи передчасним. Чи варто давати підстави злим язикам говорити зле?

Бракувало мені також і предметного аналізу зі сторони міського менеджменту стосовно того:

1. Скільки туристів вдасться додатково залучати цією атракцією щороку? Скільки коштів це додатково привнесе у міську казну?

2. Яка орієнтовна вартість такого проеку і оціночний термін його окупності? Скільки коштуватиме разовий проїзд різним категоріям городян, туристам?

3. Яка аргументація дочасності реалізації подібного проекту? Чому варто витрачати громадські кошти насамперед на цей задум а не на десятки інших нагальних чи стратегічних міських потреб?

Тут, мені видається, проблемою є те, що у публічному доступі немає якісно відвізуалізованих і прокомунікованих стратегій розвитку туристичної і транспортної інфраструктур міста, як і стратегії сталого розвитку міста в цілому. Якби такі стратегії були і були ефективно донесені до мешканців і фахових спільнот, було б зрозуміло, як "лягає" такий задум у загальну картинку міських пріоритетів, як узгоджується із задекларованими цінностями, коштом яких інших альтернативних можливостей реалізовуватиметься?

Тоді було б значно менше підстав стверджувати, що це чергова нагода "закопати гроші" або ж вияв манії величі чи чиїхось надмірних амбіцій.

Поки, на жаль, мені бачиться радше тернистий, сповнений конфліктів та скандалів шлях, адже без інституційної довіри і якісного спілкування навіть найкращі задуми доводиться "продавлювати" і насаджувати. Дай Бог, щоб я помилявся і цей проект став успішним прикладом суспільного діалогу, коли одні запитали, пояснили, переконали та прозоро відзвітували а інші почули, проаналізували, повірили, довірили та подякували...

З урбаністичної точки зору видається, що, подібно до метро, канатна дорога має потенціал відтягнути частину трафіку, зокрема - туристичного, не лише у автомобілістів та наземного громадського транспорту, але і серед пішоходів та велосипедистів. А цей трафік - необхідна передумова для розвитку сфери громадського обслуговування у міських дільницях, формування мережі громадських просторів, тощо...

Відтак, в процесі розробки цього задуму вважаю за доречне провести комплексний аналіз впливу нового транспорту на ймовірність / бажаність пішохідного і велосипедного пересування.

Вірю, можна знайти оптимальне рішення. Коли, подібно до концепції TOD (Transit Oriented Development) сфера громадського обслуговування концентруватиметься при зупинках Скайлайну з формуванням від них в глиб дільниці привабливих пішохідних і велосипедних маршрутів.

Однак, дуже хочеться побачити ці предметні напрацювання оформленими у доступній формі і добре прокомунікованими з громадою та фаховими середовищами. Можливо, варто зробити Детальний План відповідної Території і скористатися з громадських слухань як нагоди показати, що всі аспекти враховано а всі ризики зведено до мінімуму? 

В мене все. Сподіваюся, хоч хтос та й дочитає до кінця)